Великдень!!!

Цікаві факти про Великдень

• У I столітті смерть і воскресіння Христа відзначалися раз на тиждень - п'ятниця була днем посту і скорботи на згадку про страждання Христа, а неділя була днем веселощів.
• Святкування Пасхи в першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення було встановлено на Першому Нікейському соборі в 325 р.
• З колишніх країн СРСР тільки в Білорусі і католицька, і православна Пасха вважаються державними святковими днями.
• У ранньохристиянських церквах Малої Азії свято раз на рік відзначалося спільно з іудейським Великоднем - 14 нісана.
• Внаслідок календарної реформи, запровадженою в XVI столітті, дати Великодня у православних і католиків не збігаються.
• У більшості держав Європи, а крім того в Австралії, свято Великодня вважається державним. У ряді держав вихідним днем вважається або Страсна п'ятниця, або понеділок після Великодня.
• Найбільшу у світі паску вагою більше 2 тонн і висотою в 2,4 метра спекли у 2011 році в селищі Ялта Донецької області.
• У давнину було прийнято, щоб у перший день Великодня господині залишалися вдома, а чоловіки ходили з поздоровленнями до своїх близьких та знайомих. Столи були накриті весь день і на них вже стояли скоромні (не пісні) страви. Великодній стіл зазвичай прикрашали переважно холодними стравами: запечений баранчик, смажена телятина, свинячі окости. Подавати в цей день рибу було не прийнято.
• Найстаріша паска в світі була спечені у Страсну п’ятницю в 1821 році. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман. Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа.
• У 2010 році у Софійському соборі з’явилося унікальне панно – Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок. Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці. Мозаїчне панно “Погляд у вічність” вагою 2,5 тонни зображує очі образу Діви Марії, і створено за мотивами однієї з старовинних українських ікон періоду бароко.
• На території Канади, в містечку Вегревілль, розташованому на схід від Едмонтона і населеному, переважно, етнічними українцями, знаходиться найбільше в світі пасхальне яйце. Його довжина становить 8 м, а ширина – 5 м. Ця «писанка» вагою близько 2270 кг зроблена з уламків літаків. Виготовили цей пам’ятник на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади.

Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю. Великдень – Світлий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова Церква прославляє найголовніший історичний факт – Вокресіння Христове. Христове Воскресіння є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь немає жодного сенсу, ані християнська віра немає жодного смислу.

Назва Пасха походить від старогебрейського «песах», що означає «перескочити», «перейти». Юдеї відзначали це свято, як день визволення Ізраїлю з єгипетського рабства. Християни надали цьому святу також подібного значення, святкуючи Визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола.

Народні назви цього християнського свята дуже різні: українська - Великдень (великий день), Lieldienas – Найвищий день (латиська), Velykos – Великий (литовська) – тобто Великий день; Wielkanoc (пол.), Veľká noc (словацька), Velikanoč (словенська), Velikonoc (чес.) – тобто Велика ніч; Ускрс (серб.), Uskrs (хорв.) – Воскресіння; Πάσχα (грец.), Pasg (валійська), Pasen (голанд.), Påske (данська), Pascua (галісійська), Pasqua (італ.) – тобто Паска. А от точне походження англійського –Easter, німецького – Ostern, хорватського – Vazam – невідоме і спірне.
Стародревнім християнським звичаєм є також розпочинати Велекодні богослужіння опівночі.
Благодатний Вогонь – що його багато хто рекламує, як надприродне чудо, є звичайним обрядом, для якого Православна Церква в Єрусалимі має окремий чин – Чин Благодатного вогню. Цей Чин має своє походження зі старохристиянських часів, коли літургійні відправи Великодня тісно пов'язувались зі символом вогню, як символом Світла – Христа, який просвічує вірних.
Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому питомих рис, розфарбовуючи яйця звиклими в українській народній культурі орнаментами. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя. Тобто, яким би гарним не було туземне життя, воно мусить відійти і дати місце новому життю. Розбивання свяченого яйця також символізує Воскресіння, яке чекає кожного християнина. Старе християнське передання пов'язує звичай розфарбовувати яйця зі св. Марією Магдалиною, яка проповідувала римському цісарю Тиберію про Христове воскресіння. Як приклад, свята взяла яйце, яке, хоч і гарне, мусить позбутися своє шкарлупки, щоб з нього вийшло курча, нове життя.
Український звичай Великоднього сніданку символізує собою багатство Небесного столу в Домі Отця. За старим українським звичаєм, коли родина зібралася на Великодній сніданок, найстарший член родини ділиться з усіма присутніми свяченим яйцем – символом нового життя в Христі, бажаючи кожному зокрема різних Божих благословень.
У візантійсько-українському обряді Великодні Богослужіння розпочинаються обходом довкола церкви у супроводі дзвонів – цей обхід символізує жінок мироносиць, які зранку прийшли до Божого Гробу.
Древній звичай Східної Церкви читання Євангелії у цей день на Літургії різними мовами символізує те, що Христова наука голоситься по всьому світі різними мовами.