Ура!!! Ось нарешті і пролунав останній дзвоник. Попереду весела пора літніх канікул.
Дорогі мої дітки. Я дякую вам за ці веселі чотири роки, які ми провели разом з вами. Всього було багато у нашому шкільному житті: і радості, і суму, і дружби, і непорозумінь. Але найголовніше те, що ці роки пройшли з користю для кожного з нас, і, сподіваюсь, що кожен для себе щось почерпнув і ми стали справжньою сімєю.
Сьогодні нам прийшов прощатись час.
За ці роки я звикла вже до вас.
Я знаю ваші вади і проблеми,
Любов і дружбу, сварки і дилеми,
Я знаю ваші радощі і мрії,
Турботи ваші стали вже моїми.
Для мене ви частиночки мого життя.
І ці роки не кануть в небуття.
А ваші голосочки й оченята
Ще довго не дадуть спокійно спати.
Я хочу, щоб ви пам’ятали
Як ми чотири роки тому починали.
Я буду вас такими пам’ятати.
А чи зумієте ви всі самих себе впізнати?
