Фабрика чудес

У далеких казкових місцях, за лісами і полями .... але все-таки, зовсім поруч біля Києва розташоване миле і затишне містечко.

Наш шлях до нього пролягатиме вздовж древлянських володінь, стежками, якими ходив сам Добриня Микитич зі своєю раттю. З роками ці місця перетворилися в улюблені місця відпочинку жителів Києва. З цих місць і народжується наша казкова поїздка. Лише кілька місяців у році тут відбуваються неймовірні чудеса, коли працює фабрика ялинкових іграшок. Фабрика була відкрита ще в далекому 1946 році. Відвідавши нашу екскурсію, Ви зможете поетапно побачити всі моменти виготовлення виблискуючих скляних кульок. Кожен дізнається, як набувають форму і колір улюблені іграшки нашого дитинства і справжні шедеври ручної роботи.

Всередині фабрики нас зустрів її директор. Приємний і гостинний чоловік (пан Валентин, якщо я не помиляюся), який докладно розповів про всі етапи виробництва, а потім і показав їх. Машинну працю тут не визнають. Тому усі іграшки - ручної роботи. Поставляють їх до США, Німеччини, Росії тощо. А пік продажів приходиться саме на літо. Загалом на фабриці працюють 70 осіб.

Іграшки виготовляють зі скляних трубок, що сюди поставляють з Полтавського заводу медичного скла. Нам пояснили, що його (медичне скло) виготовляють з чистого піску, а не з битої склотари.
Так виглядає цех склодувів.

 Коли ми прийшли, тут був вихідний і працювали лише ті, хто був потрібний для демонстрації можливостей виробництва. 

Кульки видувають з розігрітої скляної трубки, запаяної з одного боку.

Розмір кульки видувають на око. Але вона має бути не меншою за одне кільце і не більшою за друге (бачите, оті кільця, що прикріплені до столу?). Не бачила жодної помилки, поки знімала там. Уявіть собі!

Далі відбувається сріблення. кажуть звичайна хімічна реакція "срібного дзеркала". Усередину наливають розчин срібла та аміаку, потім кульку занурюють у теплу воду і починають трусити по колу. Але я вірю в магію і чудеса.

Спочатку її внутрішність чорніє, а потім з'являється срібне покриття. Весь процес займає 30 секунд для однієї кульки. Можна було б зробити це швидше за допомогою машин, але тоді срібло дуже швидко лущиться, а прикраса втрачає естетичний вигляд.

Після цього прикраси фарбують та сушать у спеціальних сушарках

А вже звідти кулька потрапляє у художню майстерню, де майстри малюють справжні різдвяні шедеври.

і не буває двох однакових кульок, адже кожну іграшку майстер малює вручну. Ми теж мали змогу відчути себе майстрами- художниками. А що з цього вийшло просимо показати в коментарях=))

Дякуємо!!!